Подорожуємо з ЕНЕРГІЄЮ (метод-кейс): Енергія подорожує

ХАСКІ

Хаскі - це собаки середньої величини, вкриті густою шерстю, із загостреною мордою, стоячими вухами і красивими мигдалеподібними очима. Вони дивовижно витривалі та сміливі. Вже декілька століть хаскі вірно служать ескімосам, які живуть на Півночі. Нині цих собак тримають також і в оселях.

Родина вовчих виділилася у окрему групу 54-38 мільйонів років тому в Еоценському періоді. Через багато мільйонів років між собакою і людиною з'явилися дружні стосунки.

Спочатку неусвідомлено, а через деякий час цілеспрямовано, людина почала розводити собак, які мають специфічні риси зовнішності або певні особливості характеру. Так з'явилися самі різні породи собак. Фахівці й до сьогодні не прийшли до спільної думки щодо того, які тварини були предками хаскі. Більшість дослідників вважає, що ним міг бути великий вовк, який і досі живе в далеких північних районах. Спорідненість хаскі з вовком яскраво проявляється в зовнішності собаки. Ближчим родичем хаскі є чукотський їздовий собака.

У хаскі до цього часу збереглися деякі вовчі риси і звички, наприклад, соціальна організація зграї з ієрархічною системою, сильний територіальний інстинкт, годування цуценят напівперетравленим м'ясом.

Хаскі - належить до ряду хижаків, так само як й інші собаки та їхні предки вовки. Він умілий і спритний мисливець, проте тепер основну частину їжі хаскі отримує від людини, якій він вірно служить. У природному, арктичному середовищі проживання хаскі людина годує цих собак м'ясом північного оленя, моржів, тюленів, нерпи і рибою.

ЧИ ТОБІ ВІДОМО, ЩО...

· Самка хаскі годує щенят, що підросли, напівперетравленою їжею, як це роблять вовки: дитинчата лижуть морду матері, аж поки вона не відригне м'ясо.

· Погонича собачої упряжки в Америці називають „машером".

· Хаскі беруть участь у змаганнях собачих упряжок на Північній Алясці. Тут вони долають найбільшу у світі трасу подібного типу завдовжки понад 1 800 км, що простягнулася від Анкориджа до Нома.
Сибірський хаскі - одна з найбільш витривалих собак. В упряжці з важким вантажем хаскі здатні бігти цілий день без єдиної зупинки.

При цьому це розумна, смілива, врівноважена. До людей дуже добродушна, кажуть, що чукчі використовували хаскі для зігріву дітей в чумі. Чому?

ВІКІПЕДІЯ - ВІВЦЕБИК

Ареалом поширення даного виду є арктичні регіони Північної Америки, від Аляски, через усю Канаду аж до Ґренландії. Під час останнього льодовикового періоду заселяли Азію, Північну Америку і Європу; посеред іншого і середню частину Норвегії, де, на сьогоднішній день, проведено акліматизацію вівцебиків і кількадесят особин проживає в комуні Довре.

Спроби заселення вівцебика проводяться також на Шпіцберґені, на острові Нунівак, на півострові Таймир і на острові Врангеля. На Алясці, в Канаді і Норвегії ведуться спроби одомашнення даного виду.

У 1920 році на архіпелаг Шпіцберген був завезений із Гренландії вівцебик. Стадо цих могутніх копитних, вкритих густою і довгою, зо землі шерстю, помітно виросло за останні роки, тому що на Шпіцбергені немає їхніх головних ворогів – вовків.У суворі зими самки вівцебиків ховають маленьких дитинчат у себе під брюхом, де в будь – яку заметіль тепло і затишно.Зараз вівцебиків на Шпіцбергені більше сотні, а спочатку було 17.

Чому ж малятам під брюхом у матері тепло і затишно, не дивлячись на низьку температуру повітря?